Жила - була колись одна мачуха, яка жила зі своєю дочкою Голеною і падчеркою Марусею.

Поки Голена била байдики, відпочивала і чепурилася, Маруся доглядала за будинком і тваринами.

Одного зимового дня мачуха покликала Марусю і дала їй дивне завдання:

„Голена хоче понюхати фіалки. Принеси їй квіти. І щоб без фіалок додому не верталася!“

Маруся попрямувала до лугу, де зазвичай навесні цвітуть фіалки.

Але була зима, довкола лежав сніг, і Маруся гадала, що додому таки не повернеться.

Вона втомилась і змерзла, коли раптом побачила велике вогнище.

Вона підійшла до нього, щоб зігрітися.

Навколо вогнища сиділо 12 чоловік, 12 місяців.

На найвищому стільці сидів Січень.

Він запитав Марусю, що вона шукає в лісі.

Коли вона розповіла йому про все, Січень передав свою владу Березню - і на мить прийшла весна.

Фіалки зацвіли, Маруся зірвала їх, подякувала і з квітками побігла додому.

Голена дивувалася, звідки Маруся принесла фіалки, та відразу вигадала нове завдання.

„Хочу лісової суниці. Принеси мені жменю. І щоб без суниці додому не верталася!“

Цього разу біля вогнища головувати взявся Червень, тож Маруся змогла принести додому цілу жменю суниць.

Голена розлютилася і послала Марусю за червоними яблуками.

І знову місяці допомогли Марусі, бо головував Вересень.

Голена не могла повірити власним очам, коли побачила яблука, і разом з мачухою вирушила на пошуки скарбів для себе.

Але вона була зла й ледача, не вміла просити й дякувати, і місяці їй не допомогли, і Голена з мачухою замерзли в лісі до смерті і додому так і не повернулися.

Bola raz jedna macocha, ktorá žila so svojou vlastnou dcérou Holenou a nevlastnou dcérou Maruškou.

Zatiaľ čo Holena nič nerobila, len oddychovala a parádila sa, Maruška sa starala o domácnosť i o zvieratá.

Jedného zimného dňa si Marušku zavolala macocha a dala jej zvláštnu úlohu:

„Holena si chce privoňať k fialkám. Prines jej kytičku fialiek. A varujem ťa, bez fialiek sa domov nevracaj!“

Maruška sa vydala na lúku, kde na jar zvyčajne kvitnú fialky.

Ale pretože bola zima a všade bol sneh, Maruška tušila, že domov sa už nevráti.

Bola veľmi unavená a premrznutá, keď tu zrazu uvidela veľkú vatru.

Pristúpila až k nej, aby sa zohriala.

Okolo vatry sedelo dvanásť mužov, dvanásť mesiačikov.

Najvyššie sedel Január.

Spýtal sa Marušky, čo robí v lese.

Keď mu všetko rozpovedala, Január odovzdal vládu Marcu - a na chvíľu prišla jar.

Rozkvitli fialky, Maruška si z nich natrhala, poďakovala a bežala s kytičkou domov.

Holena sa čudovala, odkiaľ Maruška priniesla fialky, ale hneď vymyslela novú úlohu.

„Dala by som si lesné jahody. Prines mi z nich za hrsť. A varujem ťa, bez jahôd sa domov nevracaj!“

Tentoraz sa vlády pri vatre ujal Jún, a Maruška tak mohla domov priniesť plnú hrsť jahôd.

Holena sa rozzúrila a poslala Marušku po červené jablká.

Mesiačikovia Maruške znovu pomohli, keď sa vlády ujal September.

Keď Holena uvidela jablká, nemohla uveriť vlastným očiam a spolu s macochou sa vydali hľadať svoje vlastné poklady.

Keďže však bola zlá a lenivá, nevedela poprosiť ani poďakovať, mesiačikovia jej nepomohli a Holena s macochou zamrzli v lese a domov sa už nikdy nevrátili.